У березні 2009 року,  в дні святкування 195-ї річниці з дня народження Тараса Шевченко, відбулося вшанування лауреатів Державної премії ім. Т. Шевченка, серед яких знане місце посів відомий харківський художник, один з фундаторів сучасної школи монументального живопису в Україні й Харкові - Віктор Миколайович Гонтарів.

Від редакції. Так починався матеріал, який ми готували як вшанування з нагоди великої державної відзнаки, але вийшло, що основні сили „кинули" на вихід номеру журналу „Аnima rerum", також з великою статтею, в якій лауреат-„шевченківець" Степан Сапеляк звертався до творчості нового лауреата Віктора Гонтаріва. Віктор Миколайович ще встиг побачити журнальну публікацію.... останню.... прижиттєву.

Однак ми вирішили залишити і матеріал у „Тімеї", який повинен був вийти раніше, майже без змін. Нехай це буде своєрідними „оплесками до вічності", як прийнято проводжати в артистичному колі справжніх майстрів. Віктор Гонтарів зробив достатньо, щоб ми відчували його завжди поряд, не тільки в авторських роботах, що залишив у великому світі майстер, але й на виставках його учнів.   

Отже, маємо усі підстави констатувати, що гонтарівська система живопису, його школа потужної живописної рефлексії, створений майстром механізм образотворчості, що так стрімко й без перешкод долає не тільки географічні й ментальні світи, а й світи соціокультурні і політичні, - нарешті отримали відзнаку не тільки серед кола шанувальників і знавців мистецтва; сьогодні це відзнака на загальнодержавному рівні.